Кодекс професійної етики психолога

Клуб психологів України (далі - "Клуб") повністю приймає, підтримує та вимагає від своїх членів виконання цього Кодексу професійної етики психолога (далі - "Кодекс"). Клуб здійснює контроль за вірним тлумаченням та виконанням вимог Кодексу членами Клубу.

Визначені принципи узгоджені з професійними стандартами, прийнятими у роботі психологів в Українській та міжнародній спільноті.

Порушення вимог цього Кодексу має наслідком дисциплінарне стягнення у вигляді попередження або позбавлення членства в Клубі.

Принцип конфіденційності

Психолог зобов’язаний додержуватися конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Інформація, отримана психологом у процесі проведення роботи, не підлягає свідомому чи випадковому розголошенню, а ситуації необхідності передачі її третім особам має бути представлена у формі, що виключає її використання всупереч інтересам клієнта.

Психолог не збирає додаткових відомостей про клієнта без його згоди та задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання.

Якщо інформація, отримана від клієнта, запитується експертами або необхідна в наукових цілях, вона повинна бути надана у формі, що виключає ідентифікацію особи клієнта.

Звіти про професійну діяльність, результати досліджень та публікації повинні бути складені у формі, що виключає ідентифікацію особи клієнта людьми, не включеними до кола фахівців, які працюють із цим клієнтом.

На присутність третіх осіб під час діагностики або консультування потрібна попередня згода клієнта та осіб, які несуть за нього відповідальність (у разі, якщо клієнт не досяг 16-річного віку).

Адміністрація органу управління освітою або освітнього закладу, за завданням якого проводиться психологічне обстеження, має бути попереджена про те, що на неї поширюється зобов'язання про збереження таємниці. Повідомляючи адміністрації результати обстеження та свого висновку, психолог повинен утримуватися від повідомлення відомостей, що завдають шкоди клієнту та не мають відношення до освітньої ситуації.

Принцип компетентності

До роботи з клієнтами допускаються виключно психологи, що мають вищу профільну освіту.

Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності.

Психолог чітко визначає та враховує межі власної компетентності, береться за розв’язання тільки тих завдань, які належать до сфери його компетенції.

Психолог відповідальний за вибір процедури та методів роботи з клієнтом.

Принцип відповідальності

Психолог несе відповідальність за дотримання вимог цього Кодексу.

Психолог усвідомлює свою професійну та особисту відповідальність перед клієнтом та суспільством за свою професійну діяльність.

Психолог зобов’язаний всіляко запобігати та не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.

Проводячи роботу, психолог дбає, перш за все, про добробут людей і не використовує результати роботи їм на шкоду.

Психолог несе професійну відповідальність за власні висловлювання на психологічні теми у засобах масової інформації, соціальних мережах та у публічних виступах.

Психолог у публічних виступах не має права користуватися неперевіреною інформацією, вводити людей в оману щодо своєї освіти та компетентності.

Психолог повинен утримуватись від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи. Психолог не має права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею.

При прийнятті рішення про надання психологічної допомоги недієздатним особам (неповнолітнім; особам, які перебувають у гострому стресовому стані; хворим, які мають на момент звернення діагноз психічного розладу, який відомий психологу тощо) психолог несе відповідальність за наслідки обраного та використаного ним втручання.

Принцип етичної та юридичної правомочності

Психолог планує та проводить роботу відповідно до цього Кодексу, чинного законодавства та професійних вимог до провадження психологічної діяльності.

Норми цього Кодексу поширюються лише на професійні відносини психолога з клієнтом.

Психолог може виконувати свої обов'язки офіційного експерта відповідно до Законодавства України. При цьому на нього повністю поширюються норми цього Кодексу.

Принцип кваліфікованої пропаганди психології

Психолог інформує науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об’єктивних, точних даних таким чином, щоб не дискредитувати професію психолога і психологію, як науково-практичний комплекс.

У будь-яких повідомленнях, призначених для людей, які не мають психологічної освіти, слід уникати надмірної інформації, яка розкриває суть професійних методів його роботи. Подібна інформація можлива лише у повідомленнях для спеціалістів.

У будь-яких повідомленнях психолог повинен зображати можливості методів практичної психології відповідно до реального стану справ. Слід утримуватися від будь-яких висловлювань, які можуть спричинити невиправдані очікування від психолога.

Психолог зобов'язаний пропагувати досягнення психології професійно та точно відповідно до поточного стану науки.

Принцип добробуту клієнта

У своїх професійних діях психолог орієнтується на добробут клієнта. У випадках, коли обов'язки психолога суперечать етичним нормам, психолог вирішує ці конфлікти, керуючись принципом «не нашкодь».

Психолог у ході професійної діяльності не повинен допускати дискримінації (обмеження конституційних прав і свобод особи) за соціальним статусом, віком, статтю, національністю, віросповіданням, інтелектом та будь-якими іншими відмінностями.

У професійній діяльності психолога освіти пріоритетними оголошуються права та інтереси дитини як основного суб'єкта освітнього процесу.

Психолог дотримується доброзичливого та безоцінного ставлення до клієнта.

Принцип професійної кооперації

Робота психолога ґрунтується на праві та обов'язку виявляти повагу до інших фахівців та методів їх роботи, незалежно від власних теоретичних та методичних переваг.

Психолог утримується від оцінок та зауважень про засоби та методи роботи колег у присутності клієнтів.

Розв’язуючи конкретні завдання обстеження, консультування і лікування людей, психолог вирішує, чи може він використати знання, технічні й адміністративні можливості інших фахівців на благо клієнта та за згодою клієнта вступити в контакт з ними.

Психолог бере на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Психолог домовляється про терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта не себе.

Принцип інформування клієнта про цілі та результати обстеження

Психолог інформує клієнта про цілі та зміст психологічної роботи, що проводиться з ним, застосовувані методи та засоби так, щоб клієнт міг прийняти рішення про участь у цій роботі. У випадках, коли психологічна процедура здійснюється з дітьми до 16 років, згоду на участь у ній дитини повинні дати батьки або особи, які їх замінюють.

У процесі професійної діяльності психолог висловлює власні міркування та оцінює різні аспекти ситуації у формі, що виключає обмеження свободи клієнта у прийнятті ним самостійного рішення. У ході роботи з надання психологічної допомоги психолог повинен суворо дотримуватися принципу добровільності з боку клієнта.

Психолог повинен інформувати учасників психологічної роботи про ті аспекти діяльності, які можуть вплинути на їхнє рішення брати участь (або не брати участь) у майбутній роботі: фізичний ризик, дискомфорт, неприємний емоційний досвід та ін. Для отримання згоди клієнта на психологічну роботу з ним психолог повинен використовувати зрозумілу термінологію та доступну для розуміння клієнта мову.

Висновок за результатами роботи не має носити категоричний характер, може бути запропоновано клієнту лише як рекомендацій. Рекомендації повинні бути чіткими і не містити свідомо недосяжних умов.

Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи вірогідних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У висновку психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня інформація для розв’язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів.

У ході обстеження психолог повинен виявляти та підкреслювати здібності та можливості клієнта.

Принцип захисту інтересів клієнта

Психолог суворо додержується принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях. Психолог утримується від непотрібних лікувань клієнта.

Психолог, вступаючи у контакт з особами, для яких він є обов’язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не має права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не може вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.

Психолог не бере участі в діях, спрямованих проти свободи особи, не має права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не має права вимагати відмовитися від них.

Психолог не має матеріальних або особистих привілеїв, не може використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги психолога є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь.

Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.

Принцип етики психологічних досліджень

Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об’єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів (наприклад, оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу, психологічного втручання тощо). Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості.

Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне і доступне роз’яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовується принцип, аналогічний принципу презумпції невинуватості у судочинстві.

Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Такі відомості можуть бути розкриті після завершення експериментальної програми.

Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).